Ministries

Генеральний директор про санаторій «Курорт Орлівщина» (з циклу оповідей)

Шановні прихильники санаторію «Курорт Орлівщина»!

Продовжуємо знайомити вас з історією Присамарського Краю, де й розташований санаторій (частина перша).

Місце на річці Самарі, де знаходиться наш санаторій «Курорт Орлівщина», овіяне славною козацькою історією. Досить взяти до рук твори українських істориків Аполона Скальковського, Григорія Надхіна чи Дмитра Яворницького, і ми побачимо: на їх сторінках оживають важливі події козацької історії, які писалися на землях Самарської паланки.

Запорозькі козаки, головним центром поселень яких було місто Стара Самарь (нині тут Новомосковськ), уже близько 1576 року звернули увагу на віковічний праліс... На цих землях і виникне свого часу Самарська паланка. Паланка, нагадаю, це – адміністративно-територіальна одиниця Вольностей Війська Запорозького Низового. Паланки за припущенням наших істориків виникли після 1734 року, коли запорожці повернулися з-під влади кримських ханів.

Ще польський король Стефан Баторій затвердив знаменитий герб Війська Запорозького. На ньому – козак у шапці зі шликом, котрий тримає в руках мушкет, а на поясі у нього висить шабля. А ось наш земляк київський професор Юрій Мицик допускає, що тоді ж з’явився і герб Самарської паланки. На ньому можна бачити лева, що стоїть на задніх лапах і дивиться позад себе, на захід. Передніми лапами лев упирається у щит, на якому — дві навхрест зв’язані стріли. Поверх щита височить царська корона, а це, без сумніву, атрибут вже пізнішого часу, десь кінця XVII століття. Отже, первісний герб був без корони. Зображення лева вважається досить рідкісним в українській геральдиці й зустрічається хіба що на гербі Львова.

Хто не знає пісні «Гей на горі та й женці жнуть…»?

У ній згадано славетного гетьмана Війська Запорозького, героя Хотинської війни 1621 року Петра Конашевича-Сагайдачного. Виявляється, він теж був пов’язаний з нашим Посамар'ям!

Нібито після вдалого морського походу на Трапезунд, Синоп і Стамбул у 1616 р. гетьман Сагайдачний на заклик кошового Дурдила рушив у Посамар’я, яке пустошили ординці. Підстерігши загарбників, Сагайдачний зі своїм військом вдарив по них на світанку, його дії підтримали полонені, яких ординці гнали в рабство, і після короткого бою вороги були знищені або втекли.

…Є неподалік від нашої присамарської Орлівщини ще одне присамарське село з промовистою назвою Вільне. Тут свого часу жив добре відомий на Гетьманщині та Слобожанщині невловимий народний месник Семен Гаркуша (Миколаєнко). Відчайдушний січовик став ватажком повстанських загонів в Україні у 1770-80-х роках. А перед тим запорозький старшина Яків Легкоступ хрестить, усиновлює і виховує Гаркушу як свогорідного сина. Виявляється, Яків Легкоступ – той самий, що був основним замовником Троїцького красеня-собору в Самарі (Новомосковську) і заповів своєму вихованцеві свої статки. Як все переплелося на нашій присамарській землі!

Приїдьте до нашого санаторію, і вам відкриються дивовижні сторінки минулого. Адже поряд з нами і славетний Троїцький собор, збудований без жодного цвяха, і новомосковський краєзнавчий музей імені Петра Калнишевського, і старовинний козацький Самарський Пустинно-Миколаївський монастир…

Ще два слова про Гаркушу, який уособлював козацьку непокору царській владі. Наш український Робін Гуд забирав добро у багатих і наділяв ним бідних. Чи не тому народна напам’ять залишила про Гаркушу ряд яскравих оповідань, які використали у своїх творах письменники Василь Наріжний, Орест Сомов, Григорій Квітка-Основ’яненко, Олекса Стороженко, Григорій Данилевський та інші. До слова, старожил Новомосковська, нащадок запорожців з таким же прізвищем – Михайло Іванович Гаркуша (1813-1907) згадував, що біля паланочного центру Самарі (Новомосковська) знаходилися руїни житла і землянок запорожців.

Скільки таких сюжетів, таких легендарних постатей блукає присамарськими лісами!

Олександр АНДРІЄНКО,
генеральний директор санаторію «Курорт Орлівщина»,
доцент, кандидат медичних наук, заслужений лікар України.

ВКонтакт Facebook Google Plus Одноклассники Twitter Livejournal Liveinternet Mail.Ru