Ministries

Генеральний директор про санаторій «Курорт Орлівщина» (частина 4)

Шановні прихильники санаторію Курорт Орлівщина!

Це вже 4 історична довідка про становлення курорту.

Там, де гніздились орли...

Так часом говорили про нашу Орлівщину. Та, образно кажучи, не завжди орли тут могли вільно змахнути крилами.

Перенесімось в середину 1920-х, коли ще гостро відчувалися наслідки недавньої громадянської війни, розрухи. Тодішні будинки відпочинку (збудовані як приватні забудови в дореволюційні часи) являли собою занедбані хатинки, розкидані по лісу. 65 відсотків площі в них були непридатні для оздоровлення. А перевантаження в тих хатках сягало 50 відсотків. Люди їхали за здоров’ям, а потрапляли в зовсім невідповідні умови.

Тодішня столиця України Харків на наполегливі прохання Катеринослава виділяє 1925 року кошти на розбудову будинків як споруд вже для колективного відпочинку. Їх було недостатньо. Влада в Дніпрі слухає питання «Про будівництво будинків відпочинку і лікувальних закладів у майбутньому 1926 році». 13 січня 1926 року можновладці приймають зокрема таку ухвалу: «За відсутності достатніх гарантій дозволити Страхкасі приступити до будівництва будинку відпочинку в Орлівщині господарським способом, а на більше будівництво зв'язатися з центральними конторами».

Відтак, 1926 року у нас стали виростати перші оздоровчі корпуси. Вони вже відповідали досить скромним тогочасним вимогам. Але для робітника від верстата потрапити на відпочинок літньої пори, повірте, було справжнім щастям! Слід зауважити, що влада тримала в тайні і інші плани стосовно бази відпочинку.

14 листопада 1928 року до Будинку відпочинку в селі Орлівщина приїхали три чоловіки. Комісія мала обстежити оздоровницю, скласти акт і абсолютно секретно відіслати його «нагору». Будинок відпочинку й таємність? Так. Напередодні Військово-санітарне управління Українського військового округу, а потім і народний комісар праці УРСР зажадали зробити детальне обстеження цього й іншого будинків відпочинку на території Дніпропетровського округу (їх виявилося всього три — ще один у Дніпропетровську й другий за містом). Обстеження було пов’язане з ймовірним використанням здравниць військовим відомством у разі оголошення війни. Очолив комісію військовий лікар Федір Шуквець, згодом репресований.

За результом було складено акт. Два головні корпуси тоді являли собою двоповерхові дерев’яні будинки, оштукатурені усередині, під залізним дахом. Споруджені 1926 року, ці будинки були придатні для життя тільки літньої пори, бо не мали печей і подвійних рам. Два будинки мали тоді 192 ліжка. Теплої убиральні не було, для обох корпусів існувала одна двірська дерев’яна вбиральня. Ще було пару жилих одноповерхових корпусів на 68 і 55 ліжок.

Окремий одноповерховий дерев’яний будинок використовувався під клуб і театр. Мав сцену й зал для глядачів, а також кам’яну кінобудку, зал для глядачів, розрахований на 350-400 чоловік. Клубні приміщення складалися з читальні, бібліотеки, кімнати для ігор і двох убиралень для артистів.

Одноповерховий дерев’яний будинок (відкрита веранда під залізним дахом) використовувалася під їдальню на 320 чоловік, вода доставлялася з колодязів с. Орлівщина діжками. Кухня могла обслуговувати 500 чоловік.

Вода для прання білизни тоді діжками доставлялася з річки Самара. Окремий одноповерховий глинобитний будинок з дерев’яним дахом використовувався під електростанцію. Тут був двигун на 8 кінських сил системи «Перхун» і мотор на 56 ампер, а також розподільна дошка й все необхідне устаткування.

«Білизна досить гарної якості й належно зберігається. Устаткування кухні, їдальні, пральні та інших служб цілком справне й достатнє на всю кількість відпочиваючих».

Ось якого висновку дійшла комісія: «Зазначений будинок відпочинку з усіма приміщеннями, службами й інвентарем може бути використаний винятково в літню пору як госпіталь для видужуючих. Причому може бути відразу розгорнутий з першого дня передачі повністю на 300 ліжок за наявності відповідного персоналу».

Хочу наголосити: наш будинок відпочинку в Орлівщині на Самарі довгий час залишався чи не єдиним поза обласним центром. Досить погортати довоєнні підшивки газет, щоб переконатися в популярності нашої оздоровниці протягом багатьох років.

На початку осені 1930-го обласна газета «Зоря» писала в дусі часу: «У будинках відпочинку трудящі ремонтують і загартовують своє здоров'я. Поширьмо мережу цих «ремонтних майстерень».

Газета подала живу картину про заїзд відпочивальників на чергову зміну: «Увечері в гаю, біля будинку, обмазаного вохрою, живою стрічкою протяглася черга. Стояли люди з чемоданчиками, пакунками. Чоловіки й жінки. Перших багато, більше, ніж жінок. Зовсім не ті люди, що хвилюються в чергах у місті. Жартували. Хтось підспівував. Ніякої тобі нервовості.

Черга розтавала, як шматок цукру у склянці чаю: її шматками ковтав будинок, обмазаний вохрою.

…Дерев’яні корпуси Будинку відпочинку привітливо зустріли робітників, що прибули з металургійних заводів Дніпропетровщини. Всі металісти… Після задушного повітря біля пекучих мартенів і домен — свіже, чисте повітря, річка, гай».

А це інформація з газети «Зоря» за 1934 рік: «Президія облпрофради порушила питання перед санітарно-курортним об'єднанням ВЦРПС про додатковий відпуск асигнувань в сумі 250.000 карбованців до затвердженого кошторису, на будівництво нового корпусу при будинку відпочинку в Орловщині».

6 червня 1936 року робітники металургійного заводу ім. П. Кривбуду і заводу і. Карла Лібкнехта через газету «Зоря» дякували персоналові Будинку відпочинку за чудові умови відпочинку, гарно упорядковану територію, придбані профспілками 30 нових спортивних човнів. «Усього, що є в будинку нового, не перелічиш. Тут є все, що потрібно для відпочинку. Колектив робітників будинку вживає всіх заходів, щоб повністю задовольнити вимоги відпочиваючих», - писали вдячні відпочивальники.

Кращі традиції минулого санаторій «Курорт Орлівщина» примножує сьогодні.

Очікуйте продовження!

Олександр АНДРІЄНКО,
генеральний директор санаторію «Курорт Орлівщина»,
доцент, кандидат медичних наук, заслужений лікар України.

ВКонтакт Facebook Google Plus Одноклассники Twitter Livejournal Liveinternet Mail.Ru