Ministries

Генеральний директор про санаторій «Курорт Орлівщина» (частина 5)

Шановні прихильники санаторію Курорт Орлівщина!

Продовжую вже 5 історичну довідку про становлення курорту.

Територія спокою і здоров’я

Перед війною Будинок відпочинку в Орлівщині належав профспілкам металургів Півдня (так тоді це називалося). То була одна з найбагатших профспілок, тому в Орлівщині часто першими запроваджували важливі новації.

Наприклад, навесні 1937 року тут відкрився спеціальний корпус для відпочинку вагітних робітниць і службовок металургійних заводів, а також окремий корпус для робітниць, які потребували відпочинку в післяпологовий період. Кожна з жінок перебувала тут на відпочинку 24 дні.

З усіх репродукторів тоді неслося, що жити при Сталіні стало краще, жити стало веселіше. Задля цього, з пропагандистською метою на початку 1938 року передбачалося широко організувати відпочинок кращих стахановців металургійних заводів разом з їхніми сім’ями. При Орловщанському будинку відпочинку вирішено обладнати спеціальні корпуси для сімейного відпочинку робітників-металургів.

«Чарівна тепер Самара..., - писав у червні 1939 року один з читачів обласної газети «Зоря». - На світанку, коли ще не зійшло сонце, легкий туман здіймається над річкою… Трелі лісних пташок, серед яких віртуоз-соловей виправдовує своє звання «заслуженого майстра», перекривають акорди, що лунають з водоймищ. Чудово тепер на Самарі...»

22 червня 1941 року почалася війна. Звичайно, було не до оздоровлення. Існують усні свідчення, що під час війни в будинку відпочинку діяв госпіталь для поранених німецьких вояків. Напевне саме тому під час війни він був зруйнований.

«У нашій області є чудові місця для відпочинку і оздоровлення трудящих, - писала повоєнного 1950 року газета «Днепровская правда». - Для прикладу візьмімо хоча б Орлівщину. Тут вічно зелений сосновий ліс, річка, навколо чудові зелені діброви. До війни в Орлівщині відпочивало багато трудящих області, особливо добре було організовано оздоровлення дітей.

Під час німецької окупації ця оздоровниця була зруйнована. З перших днів визволення нашої області від німецьких загарбників її почали відновлювати. Але ось пройшло вже понад 7 років, а будівельні роботи й досі не закінчені. Оздоровниця в Орлівщині має бути відбудована найближчим часом!»

У літній час з 1947 по 1962 роки оздоровниця експлуатувалася як піонертабір Нижньодніпровського заводу металовиробів. Силами заводчан був відновлений центральний довоєнний корпус, здійснено благоустрій. У таборі ім. Аркадія Гайдара були створені необхідні умови для відпочинку дітей.

Для них завком профспілки організував чотириразове харчування. Більшу частину витрат брало на себе підприємство. Батьки сплачували невелику частину. Путівки до табору були трьох видів — безкоштовні (їх часто отримували діти з сімей загиблих на фронті) й два різновиди недорогих путівок. Дитина отримувала ту чи іншу путівку в залежності від забезпеченості батьків. Піонери відпочивали протягом трьох змін, але самі діти змінювалися.

Настає 1962 рік. Вирішено оздоровницю Нижньодніпровського заводу металовиробів реорганізувати в будинок відпочинку «Новомосковський» цілорічного функціонування. Попервах будинок підпорядкований був Приазовській територіальній раді по управлінню курортами профспілок. У жовтні 1962 року директором Будинку відпочинку призначено Аркадія Юхимовича ЛЕБЕДИНСЬКОГО (1922-1994). Двадцять років життя він віддав своєму дітищу. Почалася реконструкція. Будинок відпочинку прийняв перших гостей 22 травня 1963 року.

У першому репортажі про цю подію розповідалося: «Наприкінці травня перші 400 відпочиваючих заповнили просторі й світлі кімнати нової здравниці. І ніхто не пошкодує, що приїхав у цей мальовничий куточок спокою та здоров'я. Не лише віковічний сосновий ліс, повновода Самара та білокам'яний двоповерховий палац радують кожного. Тут зроблено все, щоб людина добре відпочила, набралася сил. До послуг бібліотека, широкоекранний літній кінотеатр, ціле спортивне містечко і гарний пляж, веслові та моторні човни.

Завершується спорудження зимової їдальні та клубу. Адже нова здравниця працюватиме цілий рік. Повним ходом йде будівництво лазні і пральні. Ціле містечко здоров'я з'явилося в сосновому лісі. І його працівники від усього серця говорять кожному прибульцеві: «Ласкаво просимо, дорогі друзі!»

Директор будинку відпочинку Аркадій Юхимович ЛЕБЕДИНСЬКИЙ тоді розповідав: «Наш будинок працюватиме цілий рік — літом і взимку. Через два місяці закінчимо будівництво двоповерхового приміщення, де розмістяться їдальні на 400 місць і клуб. До того ж часу розраховуємо закінчити будівництво й інших приміщень з тим, щоб вже в цьому році приймати 400 відпочиваючих».

До будинку відпочинку їхали люди з різних областей України, а потім і Союзу. Першого року було оздоровлено близько 4 тисяч чоловік, 1970–го року – вже понад 10 тисяч. Будинок регулярно розширювався. 1971-го збудували ще один двоповерховий корпус. Як на ті часи це була досить комфортабельна споруда. У кожній палаті – максимум зручностей. У літній час, окрім капітальних корпусів, використовувалося і п’ять легких будиночків на дванадцять місць кожен. Окрім того, ввели так звану талонну систему... Приміром, підходить субота і неділя, два вихідні дні. Людина хоче провести на лоні природи. В бухгалтерії можна було придбати талони на два дні відпочинку. Хочете на тиждень — ваша справа. Талонами користувалися сотні людей (наразі санаторій «Курорт Орлівщина» має аналогічну пропозицію для тих, хто хоче провести вихідні з комфортом на природі — програма вихідного дня).

1985 року справив новосілля новий ошатний чотириповерховий корпус № 4 на сто місць, який так вписався між віковими соснами, ніби він стояв тут вічно.

1991 року розвалився Радянський Союз. Відтак розбалансувалися відпрацьовані роками усталені форми життя. Нові реалії диктували нові виклики. Не всі змогли вистояти в бурхливому ринковому морі. Припинили своє існування будинки відпочинку в Нікополі й Одарівці. Боляче ударила криза 1990-х і по Будинку відпочинку «Новомосковський». 1992 року він закрився на реконструкцію.

Але ми вистояли.

Очікуйте продовження! Санаторій «Курорт Орлівщина» - більше здоров‘я, більше комфорту!

Олександр АНДРІЄНКО,
генеральний директор санаторію «Курорт Орлівщина»,
доцент, кандидат медичних наук, заслужений лікар України.

ВКонтакт Facebook Google Plus Одноклассники Twitter Livejournal Liveinternet Mail.Ru